Наведено порівняльний аналіз езотерично-містичних підходів у Західній та Східній парадигмах, місця і ролі езотеричних знань у розвитку духовного потенціалу суспільства. Описано феномен містичного досвіду в класичному філософському вимірі. Розглянуто проблему матриці створення в філософії християнських гностиків. Представлено основні характеристики містики, розкрито їх структуру та зміст. Викладено порівняльну характеристику розуміння свідомості в класичній йозі.

Приведен сравнительный анализ эзотерическо-мистических подходов в Западной и Восточной парадигмах, места и роли эзотерических знаний в развитии духовного потенциала общества. Описан феномен мистического опыта в классическом философском измерении. Рассмотрена проблема матрицы создания в философии христианских гностиков. Представлены основные характеристики мистики, раскрыты их структура и содержание. Изложена сравнительная характеристика понимания сознания в классической йоге.

Розкрито суть поняття свободи в онтології М.Гайдеггера. Проаналізовано вплив техніки на формування спеціального типу характеру, визначено сучасні умови існування людини в світі, що глобалізується. Розглянуто людину як біоенергетичну систему, а також особливості містичної трансценденції в онтології людини.

Раскрыта сущность понятия свободы в отнологии М.Гайдеггера. Проанализировано влияние техники на формирование специального типа характера, определены современные условия существования человека в глобализирующемся мире. Рассмотрены человек как биоэнергетическая система, а также особенности мистической трансценденции в отнологии человека.

Досліджено сутність і значення феномену свободи у сучасних західних філософських концепціях. Проаналізовано гносеологічні протиріччя класичної метафізики та абсолютного ідеалізму як передумови інтерпретацій поняття свободи у філософії екзистенціалізму. Розглянуто онтологічну структуру свободи та проблеми самореалізації та самозвільнення особистості. Визначено специфіку осмислення феномену свободи в релігійному, метафізичному та постметафізичному дискурсах. Висвітлено погляди Е.Гуссерля на свободу наукової творчості та про відповідальність філософів за долю європейської культури. Розглянуто стратегії свободи у сучасних соціальних і практичних філософських теоріях. Проведено дослідження соціально-синергетичних концепцій, поява яких зумовлена зростанням ступенів свободи в модернізованому постіндустріальному суспільстві.

Раскрыты сущность и значение феномена свободы в современных западных философских концепциях. Проанализированы гносеологические противоречия классической метафизики и абсолютного идеализма как предпосылки интерпретаций понятия свободы в философии экзистенциализма. Рассмотрены онтологическая структура свободы и проблемы самореализации и самоосвобождения личности. Определена специфика осмысления феномена свободы в религиозном, метафизическом и постметафизическом дискурсах. Проанализированы взгляды Э.Гуссерля на свободу научного творчества и об ответственности философов за судьбу европейской культуры. Расмотрены стратегии свободы в современных социальных и практических философских теориях. Проведено исследование социально-синергетических концепций, появление которых обусловлено возрастанием степени свободы в модернизированном постиндустриальном обществе.

Розкрито сутність сучасного розуміння гуманізму як світоглядного й аксіологічного принципу. З'ясовано особливості новітніх соціально-філософських рефлексій "практики людини" у контексті процесів і подій суспільства початку ХХI ст. Наведено характеристику "неогуманізму". Проаналізовано гуманістичні тенденції новітніх філософських концепцій людини, зокрема, постекзистенціалізму, постмодернізму, "нової герменевтики", неопрагматизму.

Розглянуто концепції інформаційного суспільства, напрацьовані зарубіжними вченими протягом останньої чверті XX - початку XXI ст. Показана еволюція уявлень щодо можливостей і реальних виявів впливу інформаційно-комунікативних технологій на соціум, зокрема, нові взаємовідносини в усіх сферах суспільного життя, нові значення свободи, влади, ідентифікації особистості. Визначено спільні позиції концепцій глобалізації, інформаційного суспільства та теорії самоорганізації соціуму. Увагу приділено розробці методологічних і теоретичних засад історико-філософського аналізу комплексу проблем, породжених феноменом глобалізації.

Рассмотрены концепции информационного общества, наработанные зарубежными учеными на протяжении последней четверти XX - в начале XXI вв. Показана эволюция представлений, касающихся возможностей и реальных проявлений влияния информационно-коммуникативных технологий на социум, в частности, новые взаимоотношения во всех сферах общественной жизни, новые значения свободы, власти, идентификации личности. Определены общие позиции концепций глобализации, информационного общества и теории самоорганизации социума. Уделено внимание разработке методологических и теоретических основ историко-философского анализа комплекса проблем, порожденных феноменом глобализации.

Розглянуто методологічно актуальні напрацювання в галузі історико-філософських досліджень екзистенціальної філософії, філософії класичного екзистенціалізму та постекзистенціального мислення. Вперше комплексно проаналізовано сукупність культурологічних синтезів екзистенціалізму з різними напрямами гуманітарного знання. Увагу приділено антропологічним вимірам філософії класичного екзистенціалізму, проблемам свободи, гуманістичним ідеям в екзистенціальній психології.

Рассмотрены методологическо актуальные наработки в области историко-философских исследований экзистенциальной философии, философии классического экзистенциализма и постэкзистенциального мышления. Впервые комплексно проанализирована совокупность культурологических синтезов экзистенциализма с разными направлениями гуманитарного знания. Уделено внимание антропологическим измерениям философии классического экзистенциализма, проблемам свободы, гуманистическим идеям в экзистенциальной психологии.

Висвітлено зміну парадигм раціональності в історико-філософському контексті та повороті філософії до плюральності, перевизначення типів раціональності, тенденції до переосмислення функцій і призначення розуму. Проаналізовано багатовимірність тематики раціональності, її різні аспекти, зокрема, неораціоналізм, раціональність в сучасній практичній філософії, семіологічні підходи до трактування раціональності соціальних інститутів, синергетичну раціональність, виміри постнекласичної раціональності. Розкрито проблематику подолання метафізики, формування нової філософії, евристичних особливостей постнекласичної методології.

Освещены изменение парадигм рациональности в историко-философском контексте и повороте философии к плюральности, переопределения типов рациональности, тенденции к переосмыслению функций и предназначения ума. Проанализированы многоизмеряемость тематики рациональности, её разные аспекты, в частности, неорационализм, рациональность в современной практической философии, семиологические подходы к трактовке рациональности социальных институтов, синергетическая рациональность, измерения постнеклассической рациональности. Раскрыты проблематика преодоления метафизики, формирования новой философии, эвристических особенностей постнеклассической методологии.

Досліджено феномен загальнолюдських цінностей в таких культурологічних синтезах постекзистенціалістського мислення, як екзистенціальні аксіологія, психологія та теологія. Висвітлено антропо-психологічні й антропо-онтологічні характеристики процесу трансформації ціннісних пріоритетів і ціннісного ставлення, сприймання та розуміння світу в добу глобалізації, зміни рольових функцій і поведінки людей, а також способи їх самоздійснення та життєдіяльності. В контексті постекзистенціалістського інваріанту екзистенціальної аксіології розглянуто концепцію російського професора Л. В. Баєвої, з якою пов'язують сподівання щодо створення нового вчення, яке б допомогло у вирішенні проблеми теперішньої глобалізованої реальності.

Представлено спробу реконструкції тих засад, згідно з якими філософія сучасності намагається віднайти адекватну форму для філософування, зокрема переосмислити основні теоретико-методологічні поняття філософії, за допомогою яких можна було б відобразити нову реальність та місце в ній філософії. Проаналізовано основну методологічну настанову постмодерних соціально-філософських дискурсів, яка свідчить про відповідність критичних теоретичних дискурсів реальній критичній налаштованості самого суспільства, а також про прагматичний та рефлексивний поворот у філософії доби Постмодерну. Увагу приділено філософсько-антропологічній рефлексії впливу сучасних інформаційних технологій на людське буття.

Проаналізовано основні засади і передумови кризи ідентичності, які набули актуальності у зв’язку зі змінами, зумовленими процесами модернізації, переходом до постіндустріального типу розвитку, зсувами в культурній парадигмі, трендами глобалізації тощо. Досліджено перехід від традиційних ідентичностей до ідентичностей урбанізованого, індустріального суспільства, а також сучасні їх трансформації, пов’язані з тим, що люди змушені не лише перевизначати свою ідентичність, а й постійно перейматися тим, щоб набути нової ідентичності. Зосереджено увагу на різних аспектах проблеми ідентичності: починаючи від етнічних, соціальних, культурних, релігійних, гендерних її складових і завершуючи особистою ідентифікацією в різних її специфікаціях. Осмислено дану проблему в історико-філософському контексті з тим, щоб деконструювати еволюцію і розвиток форм ідентичності, врахувати парадигмальні зміни, що відбулися під час переходу від Модерну до Постмодерну, зважити на нові обставини, що виникли в процесі глобалізації, яка зачіпає всі виміри людського буття. Наголошено, що сучасна доба, яку іноді називають інформаційно-технологічною (постіндустріальною) або, в контексті культурного зсуву, добою постмодерну, постає як процес постійної трансформації та стосується передусім форм людської ідентичності. Доведено особливу роль глобалізації, яка створює ситуацію невизначеності, розмиває попередні форми єдності, пропонує такий рівень свободи індивіда, який іноді межує з аномією.Тобто зміни, нововведення, інновації, спричинені бурхливим розвитком інформаційних технологій, дають не лише нові шанси і можливості, але також підвищують ступінь ризиків, наслідки яких можуть позначитися на долі людства в цілому. Глобалізація руйнує і трансформує традиційні форми ідентичності, і в людей зникає відчуття причетності до певного оточення, сталих та визначених цінностей і орієнтирів.Таким чином, загальна тенденція, що позначає рух глобалізації, полягає в тому, що руйнуються попередні ідентичності, які надавали індивіду значення і визнання. Зауважено, що на рівні індивіда цей процес проявляється як "криза ідентичності", котра стала однією з провідних тем дослідження сучасних філософів і соціологів.